Мі-24 і Мі-35: технічні характеристики ударно-транспортних гелікоптерів

Мі-24 і Мі-35: технічні характеристики ударно-транспортних гелікоптерів

Оновлено 12.12.2025


Основна відповідь: що представляють собою Мі-24 і Мі-35 — технічні характеристики та бойові можливості

Мі-24 і Мі-35 — це радянські та російські ударно-транспортні гелікоптери, розроблені для виконання подвійних завдань: забезпечення вогневої підтримки та транспортування десанту. Якщо узагальнити, то Мі-24 є базовою моделлю, створеною в 1970-х роках, а Мі-35 — її модернізована версія, призначена для експорту та оснащена сучасним авіонікою, оптико-електронними системами і розширеними можливостями ведення бойових дій у будь-яких погодних умовах. Обидва типи поєднують у собі риси штурмового гелікоптера та броньованого транспортника, що робить їх унікальними серед вертольотів свого класу. Вони можуть не лише атакувати бронетехніку, а й перевозити до восьми озброєних бійців або вантажі, виконуючи функції повітряного десанту.

Історичний розвиток і призначення гелікоптерів сімейства Мі-24

Розробка Мі-24 розпочалася наприкінці 1960-х років в конструкторському бюро Міля, яке вже мало досвід у створенні надійних транспортних гелікоптерів Мі-8. Головним завданням конструкторів було створення машини, здатної виконувати подвійну роль — бути бойовим гелікоптером і одночасно повноцінним транспортом для швидкого перекидання невеликих підрозділів. Перший політ відбувся у 1969 році, а вже у 1972 році гелікоптер почав постачатися у війська. Мі-24 швидко зарекомендував себе як неперевершений бойовий літак підтримки військ — його прозвали “летючим танком” за потужну броню та вогневу силу.
Після десятиліть експлуатації та понад десятка модифікацій, конструктори перейшли до створення сучаснішої версії — Мі-35. Цей гелікоптер, який поставлений на озброєння з 1990-х, отримав цифрову авіоніку, покращену ергономіку кабіни, нічні прицільні системи та удосконалені двигуни. Крім того, Мі-35 відрізняється від Мі-24 можливістю використання широкої номенклатури озброєнь та адаптацією для експлуатації у спекотних кліматичних умовах.

Порівняльна таблиця Мі-24 та Мі-35: технічні параметри

Параметр Мі-24В Мі-35М
Тип двигуна 2 × ТВ3-117 2 × ВК-2500-02
Потужність кожного двигуна 2 200 к.с. 2 400 к.с.
Максимальна швидкість 335 км/год 310 км/год
Дальність польоту 450 км (без ППБ) 460 км
Екіпаж 2 (пілот і оператор озброєння) 2
Десант 8 солдатів 8 солдатів
Озброєння основне Явища гармати 12,7 мм, до 4 ПТУР “Штурм” Гарматна установка 23 мм, ПТУР “Атака”, НАРС
Бойове навантаження до 2 400 кг до 2 800 кг
Матеріали корпусу броня з титану та алюмінієвих сплавів композитні панелі, алюміній, титан
Прилади спостереження денні приціли, інфрачервона система обмежена оптико-електронний модуль ГОЕС-342, нічне бачення

Мі-24 і Мі-35 в бойовому застосуванні

Гелікоптери Мі-24 зарекомендували себе в десятках збройних конфліктів, починаючи з Афганістану у 1980-х роках. Завдяки високій швидкості, броньовому захисту та значному арсеналу озброєнь, Мі-24 міг надавати ефективну підтримку навіть при потужній протиповітряній обороні супротивника. У Афганістані він виконував як роль штурмовика, так і транспорту, доставляючи спецпідрозділи у важкодоступні райони.
У 2000-х роках модернізовані варіанти Мі-35 активно використовуються у понад 40 країнах світу, включаючи Бразилію, Індію, Алжир, Венесуелу, Ірак, Чад, Сербію та Азербайджан. Завдяки універсальності і надійності, цей гелікоптер досі вважається одним із найпопулярніших у світі штурмових літальних апаратів. За даними аналітичних агентств SIPRI, станом на 2023 рік експортували понад 600 одиниць Мі-35 різних модифікацій.

Мі-24 і Мі-35: технічні характеристики та розширені можливості в сучасних умовах

В сучасних війнах вирішальними стають швидкість реагування та точність удару. Саме тому Мі-35, що є продовженням лінійки Мі-24, отримав можливість використовувати сучасні ракети “Атака-В” та “Ігла-С”, а також авіаційні некеровані ракети калібром 57–80 мм. Цифрова бортова система управління дозволяє інтегрувати в гелікоптер GPS-навігацію та автоматизоване наведення ракет, що підвищує точність стрільби майже на 30% у порівнянні з базовою версією Мі-24.
Окрім того, конструкція гелікоптера була змінена: нерухоме шасі замість убираного, що зменшує масу і спрощує технічне обслуговування. Покращена оптико-електронна система дозволяє здійснювати нічні місії на висоті до 4 500 м із точковим ураженням цілей. Мі-35 може також здійснювати евакуацію поранених, виконувати розвідку та патрулювання території — завдяки модульності систем, він універсальний як у наступальних, так і в оборонних операціях.

Сучасні системи прицілювання та навігації

Мі-35 обладнано системою супутникової навігації, комплексом керування озброєнням та тепловізійними каналами спостереження. Це суттєво покращує точність наведення. Наприклад, у денних умовах похибка при стрільбі з ПТУР становить лише 1,5–2 м, тоді як у нічний час — до 3 м. Для порівняння, у стандартних західних вертольотів AH-1Z “Viper” чи UH-60M Black Hawk цей показник коливається в межах 1,2–1,8 м, що свідчить про високу конкурентоспроможність російської машини у своєму класі.

Ефективність у реальних бойових умовах

Під час проведення антитерористичних операцій в Іраку і Сирії, гелікоптери Мі-35 показали здатність виконувати до 5–6 вильотів на добу при мінімальному технічному простої. Їх висока живучість досягається завдяки броньованим капсулам для екіпажу, здвоєним системам живлення та гідравліки. Випадки успішного повернення машин на базу після влучень зенітних снарядів демонструють надзвичайну міцність корпусу.

Мі-24: бойовий потенціал і легендарний статус “літаючого БТР”

Мі-24 залишається одним із найвідоміших і найвпізнаваніших у світі бойових гелікоптерів. Його конструкція поєднала те, що раніше здавалось несумісним — десантний транспорт і штурмовик. Таке рішення виявилося революційним для свого часу. Завдяки цьому Мі-24 став основою для розробки низки західних вертольотів, які намагалися наслідувати його універсальність.
Машина має бронекапсулу для екіпажу з 5-мм титановими листами, що витримують пряме влучення куль калібру 12,7 мм. Озброєння складається з рухомої гармати калібру 12,7 або 23 мм і кількох вузлів підвіски. Гелікоптер може нести керовані ракети “Штурм” для ураження бронетехніки та некеровані реактивні снаряди для підтримки піхоти.

Модифікації та модернізації

За понад півстолітній період існування було створено понад 15 варіантів модифікацій Мі-24 — від базових до спеціалізованих моделей. Наприклад, Мі-24П отримав фіксовану гармату ГШ-30К, а Мі-24ВП — модернізовану рухому установку. Пізніші редакції, такі як Мі-24Супер або Мі-24К, мають цифрове обладнання, сучасні засоби зв’язку та інтеграцію із системами розвідки. Це підкреслює, що конструкція Мі-24 настільки вдала, що її вдосконалюють уже понад п’ятдесят років без радикальних змін базової ідеї.

Вплив Мі-24 і Мі-35 на розвиток військової авіації

Ідея об’єднання штурмового потенціалу з транспортною здібністю стала етапною для світового вертольотобудування. Саме завдяки Мі-24 багато країн почали проектувати подібні універсальні бойові гелікоптери. Мі-35, своєю чергою, переніс цю концепцію у XXI століття — з цифровими системами, ергономічним управлінням та можливістю інтеграції з безпілотними комплексами.
За даними відкритих джерел, модернізація одного Мі-35М коштує близько 25 мільйонів доларів, але це економічно вигідніше, ніж придбання абсолютно нових бойових систем такого ж класу. При цьому ресурс гелікоптера після оновлення продовжується до 40 років експлуатації.

Оцінка ефективності за свідченнями експертів

Військові аналітики вказують, що Мі-35, як і його попередник Мі-24, демонструє співвідношення вогневої потужності до вартості експлуатації, яке перевищує аналоги на 20–30%. Завдяки здатності діяти на висоті 30–50 метрів при великій швидкості польоту, ці гелікоптери особливо ефективні у пересіченій місцевості та при підтримці піхоти.

Перспективи модернізації гелікоптерів сімейства Мі-24/Мі-35

На сучасному етапі активно розглядаються проекти глибокої модернізації з використанням технологій штучного інтелекту, безпілотного супроводу та нових матеріалів. Очікується, що до 2030 року на базі Мі-35 можуть з’явитись повністю “цифрові” версії з сенсорними дисплеями та автоматичною системою наведення цілей, сумісною з дронами-розвідниками. Такі оновлення дозволять значно підвищити оперативність і виживаність екіпажу.
Крім того, враховуючи досвід останніх конфліктів, конструктори акцентують увагу на засобах РЕБ (радіоелектронної боротьби) і системах активного захисту, які зможуть виявляти ракети ще до їхнього наближення. Планується, що ці рішення стануть стандартом для експортних варіантів Мі-35, які вже користуються попитом у країнах Південно-Східної Азії та Африки.

Висновок: еволюція “летючого танка” — від Мі-24 до Мі-35

Підсумовуючи, можна сказати, що Мі-24 і Мі-35, технічні характеристики яких роблять їх одними з найуспішніших бойових гелікоптерів у світі, являють собою унікальну симбіозну концепцію штурмовика і транспортного засобу. Вони здатні виконувати десятки завдань — від нанесення точкових ударів до перевезення десантних груп.
Мі-24 став символом потужності радянської авіації і вирішальним чинником у ряді конфліктів ХХ століття. Мі-35, у свою чергу, переніс цю спадщину у XXI століття, отримавши нове оснащення, точність і адаптивність. Сьогодні ці машини залишаються у строю десятків держав і ще довго залишатимуться важливою складовою повітряних сил світу. Саме синергія вогневої могутності, витривалості та універсальності робить гелікоптери Мі-24 та Мі-35 безпрецедентними у своїй ніші — справжніми “літаючими танками”, які об’єднали минуле, сучасне й майбутнє бойової авіації.


ChatGPT Perplexity Google (AI)